Чи можна заощадити на холодильному обладнанні? Рахуємо на реальних цифрах

Frios UA 22 вересня 2026

Frios – українська компанія та виробник промислових камер шокової заморозки та холодильних систем для харчової промисловості. Ми проєктуємо та впроваджуємо енергоефективні рішення, адаптовані під реальні технологічні процеси виробництва. Холодильне обладнання Frios допомагає зберігати якість продукту, знижувати енергоспоживання та забезпечувати стабільну роботу підприємств у довгостроковій перспективі.

Коли підприємство харчової промисловості планує встановлення камери шокової заморозки, один із перших критеріїв вибору обладнання це ціна.

Це логічно. Промислова холодильна система може коштувати десятки тисяч євро, а великий комплекс для заморожування та зберігання продукції ще дорожче. Тому природне бажання власника бізнесу знайти спосіб зменшити початкові інвестиції.

Саме тут часто виникає помилка.

Обладнання за 25 000 євро не обов’язково дешевше за обладнання за 30 000 євро. Так само холодильна установка за 15 000 євро може виявитися значно дорожчою за систему за 20 000 євро.

Причина проста: ціна обладнання є лише частиною його реальної вартості.

Для промислової камери заморозки потрібно рахувати не тільки покупку, а весь період експлуатації:

вартість обладнання + монтаж + електроенергія + сервіс + ремонти + запасні частини + простої + втрати продукції + недоотриманий прибуток.

Саме так виглядає реальна економіка холодильного обладнання.

Чому найдешевша пропозиція часто виявляється найдорожчою

Уявімо підприємство, якому необхідна камера шокової заморозки для роботи з напівфабрикатами.

Підприємство отримує дві пропозиції:

На перший погляд вигіднішим здається варіант за 25 000 €.

Але якщо система працює цілодобово, навіть невелика різниця в енергоспоживанні за кілька років може перекрити всю різницю в ціні.

Наприклад, якщо дешевша система споживає в середньому на 20% більше електроенергії, а підприємство витрачає на холодильну установку 300 000 грн електроенергії на місяць, додаткові витрати становитимуть:

300 000 × 20% = 60 000 грн на місяць.

За рік:

60 000 × 12 = 720 000 грн.

За п’ять років:

720 000 × 5 = 3,6 млн грн.

Тобто додаткові 7 000 € інвестицій у більш ефективну систему можуть виглядати зовсім незначними порівняно з витратами на її експлуатацію.

Саме тому професійний вибір промислового холоду потрібно робити не за принципом «де дешевше купити», а за принципом «скільки коштуватиме обладнання за весь період роботи».

Чи справді вигідно купувати б/у холодильне обладнання?

Це одне з найпоширеніших питань.

Аргумент прихильників б/у обладнання зрозумілий:

«Навіщо платити 30 000 €, якщо можна купити аналогічну установку за 15 000 €?»

На етапі покупки економія дійсно може виглядати дуже привабливо.

Але промислове холодильне обладнання це не автомобіль, який можна просто купити дешевше і продовжувати експлуатувати.

Особливо якщо йдеться про камеру шокової заморозки, де обладнання працює з високими навантаженнями, низькими температурами та тривалими циклами.

У б/у системи необхідно перевіряти не тільки компресор.

Потрібно оцінити:

• реальне напрацювання компресорів;
• стан електродвигунів;
• теплообмінники;
• вентилятори;
• автоматику;
• частотні перетворювачі;
• електричну частину;
• стан трубопроводів;
• запірну арматуру;
• холодоагент;
• герметичність системи;
• історію ремонтів;
• наявність оригінальних запасних частин;
• сумісність компонентів;
• фактичну продуктивність установки.

Якщо історія обладнання невідома, покупець фактично купує не тільки холодильну систему, а й ризик майбутніх витрат.

Приклад економії на б/у обладнанні

Розглянемо умовну ситуацію.

Нове обладнання для камери шокової заморозки:

30 000 €.

Б/у обладнання:

18 000 €.

Початкова економія:

12 000 €.

Здається, чудова угода.

Але після покупки б/у установки підприємству необхідно:

• демонтувати обладнання;
• доставити його;
• встановити;
• перевірити герметичність;
• виконати діагностику;
• замінити частину електрики;
• обслужити компресор;
• замінити масло та фільтри;
• відновити автоматику;
• виконати пусконалагодження.

Припустимо, це додатково коштує:

4 000 €.

Тоді реальна ціна б/у обладнання вже становить:

18 000 + 4 000 = 22 000 €.

Економія скоротилася з 12 000 до 8 000 €.

Далі виникає головне питання: що буде протягом наступних років?

Якщо старий агрегат споживає хоча б на 15% більше електроенергії, ніж сучасна система, різниця дуже швидко накопичується.

При витратах на електроенергію 250 000 грн на місяць:

250 000 × 15% = 37 500 грн додаткових витрат щомісяця.

За рік:

450 000 грн.

За п’ять років:

2,25 млн грн.

І це без урахування великих ремонтів.

Найдорожче в холодильній системі це не компресор

Власники підприємств часто дивляться на вартість компресора, конденсатора або холодильної машини.

Але основні гроші система споживає під час роботи.

Для обладнання, яке працює 24/7, електроенергія стає одним із головних компонентів собівартості.

Тому різницю в ціні обладнання потрібно оцінювати разом з його енергоефективністю.

Наприклад:

Варіант 1

Інвестиція: 25 000 €
Споживання: 100 кВт·год умовно за певний виробничий цикл.

Варіант 2

Інвестиція: 30 000 €
Споживання: 80 кВт·год.

Другий варіант дорожчий на 5 000 €, але кожен виробничий цикл потребує на 20% менше електроенергії.

Якщо таких циклів сотні або тисячі на рік, різниця перетворюється на серйозну суму.

Тому різниця в ціні обладнання у 10–20% не повинна оцінюватися окремо від його енергоефективності.

Економія 10% електроенергії може бути вигідніше за різницю в ціні обладнання

Розглянемо ще один приклад.

Підприємство витрачає на холодильне обладнання:

400 000 грн/місяць.

Більш ефективна система дозволяє знизити споживання на 20%.

Економія:

400 000 × 20% = 80 000 грн/місяць.

За рік:

960 000 грн.

За три роки:

2,88 млн грн.

За п’ять років:

4,8 млн грн.

Тому додаткові інвестиції в енергоефективне обладнання можуть повернутися не через десятиліття, а значно швидше.

Для конкретного підприємства строк окупності потрібно рахувати за фактичним навантаженням, температурним режимом, продуктивністю, тарифом та режимом роботи.

Ще одна проблема дешевого обладнання це неправильний підбір потужності

Економія може початися ще до моменту запуску камери.

Наприклад, підприємство хоче заощадити і купує холодильну установку з мінімально можливою продуктивністю.

На папері вона відповідає необхідним параметрам.

Але в реальній роботі камера може працювати на межі можливостей.

Компресор працює практично безперервно, температура відновлюється повільніше, зростає навантаження на обладнання.

У результаті підприємство отримує парадоксальну ситуацію:

дешевша установка працює більше, але виробляє менше холоду на одиницю витраченої електроенергії.

А коли продуктивності недостатньо, підприємство може втрачати не тільки електроенергію.

Воно втрачає виробничий час.

Час заморозки безпосередньо впливає на економіку виробництва

Для камери шокової заморозки важлива не тільки температура повітря.

Головне, наскільки швидко система відводить тепло від продукту.

Припустимо, одна система забезпечує цикл заморозки:

6–8 годин.

А правильно підібрана система:

2–4 години.

Тоді за однаковий час підприємство може виконати значно більше циклів.

На практиці саме тому продуктивність холодильного обладнання потрібно оцінювати не тільки в кіловатах холоду, а й у кілограмі продукції за годину або за добу.

Для прикладу візьмемо виробництво 10 000 кг продукції на добу.

Якщо технологічний цикл скорочується з 6–8 до 2–4 годин, потенційна пропускна здатність системи може суттєво зрости без збільшення площі цеху.

Це вже не просто економія на електроенергії.

Це додаткова виробнича потужність.

Втрати продукції також потрібно включати у вартість холодильного обладнання

Ще одна стаття витрат, про яку часто забувають, це втрата маси продукції під час заморожування.

Якщо обладнання або технологічний режим не забезпечують достатньо швидкого та контрольованого заморожування, підприємство може отримувати більші втрати вологи.

Візьмемо умовно 10 000 кг продукції на добу.

Різниця у втраті маси лише 2% становить:

10 000 × 2% = 200 кг на добу.

Якщо продукція коштує 175 грн/кг:

200 × 175 = 35 000 грн на добу.

За 30 днів:

1 050 000 грн на місяць.

За рік:

12,6 млн грн.

Звичайно, фактична різниця залежить від продукту, його вологості, упаковки, температури, швидкості заморожування та технологічного процесу.

Але сам принцип важливий:

навіть кілька відсотків технологічних втрат при великих обсягах виробництва можуть коштувати дорожче за саму різницю між двома холодильними установками.

А що буде, якщо обладнання зупиниться?

Це один із найважливіших факторів, який складно побачити в комерційній пропозиції.

Припустимо, виробництво працює 24/7.

За добу підприємство виробляє:

10 000 кг продукції.

Середня вартість продукції:

175 грн/кг.

Тоді потенційний обсяг продукції за добу:

10 000 × 175 = 1,75 млн грн.

Якщо через аварію холодильного обладнання виробництво зупиниться на 8 годин, підприємство потенційно втратить третину добового виробничого часу.

Це:

1,75 млн ÷ 3 ≈ 583 000 грн продукції.

І це лише потенційний обсяг виробництва.

До нього можуть додатися:

• аварійний виклик сервісної бригади;
• запасні частини;
• повторний запуск системи;
• утилізація або переробка продукції;
• порушення графіків поставок;
• штрафи;
• простої персоналу;
• репутаційні втрати.

Саме тому на промисловому підприємстві холодильне обладнання не можна оцінювати тільки як обладнання за певну суму.

Це частина виробничого процесу.

Дешеве обладнання може створювати постійні витрати

Є ще один сценарій.

Обладнання формально працює.

Компресор запускається. Вентилятори обертаються. Температура в камері підтримується.

Але система працює не оптимально.

Наприклад:

• занадто низький тиск кипіння;
• неправильні налаштування автоматики;
• недостатня продуктивність випарника;
• неправильний підбір конденсатора;
• обмерзання теплообмінника;
• невдале розташування продукту;
• недостатній повітрообмін;
• завищена частота роботи вентиляторів;
• неправильне керування компресорами.

У такому випадку підприємство може роками оплачувати зайву електроенергію, навіть не усвідомлюючи її реальної причини.

І найгірше те, що в рахунку за електроенергію не буде окремого рядка:

«Переплата через неправильно спроєктовану холодильну систему».

Вона просто буде щомісяця входити у виробничу собівартість.

Скільки насправді коштує «дешева» холодильна система?

Спробуємо звести все в одну модель.

Підприємство має два варіанти.

Варіант А. Дешеве обладнання

Початкова інвестиція:

25 000 €.

Додаткові витрати за 5 років:

• монтаж та доопрацювання, 3 000 €;
• підвищене енергоспоживання, умовно 20 000 €;
• додаткове сервісне обслуговування, 5 000 €;
• ремонти, 7 000 €;
• втрати через простої, 5 000 €.

Разом:

65 000 €.

Варіант Б. Якісне обладнання

Початкова інвестиція:

32 000 €.

Додаткові витрати за 5 років:

• монтаж, 2 000 €;
• електроенергія, 14 000 €;
• планове обслуговування, 4 000 €;
• ремонти, 2 000 €;
• втрати через простої, 1 000 €.

Разом:

55 000 €.

Різниця в початковій ціні становила:

7 000 €.

А різниця за п’ять років:

10 000 € на користь якіснішого обладнання.

Це умовний приклад, оскільки реальні цифри залежать від потужності, режиму роботи, температури заморожування, тарифу на електроенергію, типу холодоагенту та технології виробництва.

Але він добре показує головний принцип:

дешевше обладнання не дорівнює дешевшій експлуатації.

Як правильно рахувати економію при купівлі холодильного обладнання

Перед придбанням обладнання варто скласти просту таблицю.

Після цього можна порахувати TCO, Total Cost of Ownership, тобто повну вартість володіння обладнанням.

Саме цей показник значно краще відповідає на питання:

«Чи справді я економлю?»

Коли економія на холодильному обладнанні виправдана?

Економити можна.

Але економити потрібно не на якості обладнання, а на непотрібних витратах.

Наприклад, можна оптимізувати:

• конфігурацію системи;
• кількість обладнання;
• автоматику;
• режими роботи;
• теплове навантаження;
• теплоізоляцію;
• схему розміщення випарників;
• систему керування;
• частотне регулювання;
• графік роботи компресорів.

Можна порівнювати різних виробників. Можна просити декілька комерційних пропозицій. Можна оптимізувати проєкт.

Але не варто ставити за мету знайти найдешевший компресор або найдешевшу холодильну установку.

Бо в промисловому холоді найдорожчою може стати саме та система, яка була найдешевшою в момент покупки.

Отже, якщо холодильне обладнання працює кілька годин на тиждень, різниця в енергоефективності може бути не критичною.

Але якщо це промислова камера шокової заморозки, яка працює щодня, у дві або три зміни чи цілодобово, ситуація зовсім інша.

Тут кожен відсоток енергоефективності, кожна година простою, кожен додатковий цикл заморозки та кожен відсоток втрати маси перетворюються на гроші.

Тому порівнювати обладнання потрібно не так:

«Ця установка коштує 25 000 €, а ця 32 000 €».

А так:

«Скільки кожна система коштуватиме моєму підприємству через 1, 3, 5 і 10 років?»

Саме тоді стає зрозуміло, де економія реальна, а де вона існує тільки в комерційній пропозиції.

Б/у холодильне обладнання може мати нижчу ціну покупки, але разом із нею підприємство отримує невідомий залишковий ресурс, ризик ремонтів, старішу автоматику, потенційно вище енергоспоживання та ризик простоїв.

Дешеве нове обладнання також не завжди є вигідним рішенням. Економія на компресорах, теплообмінниках, автоматиці, вентиляторах або системі керування може перетворитися на більші витрати протягом усього періоду експлуатації.

Якісне холодильне обладнання потрібно оцінювати не за ціною покупки, а за економікою роботи.

У промисловому холоді правильна інвестиція це не та, де підприємство найменше заплатило сьогодні.

Це та, де воно мінімально витрачає на виробництво холоду, стабільно заморожує продукцію, не втрачає товар через простої та отримує прогнозовану собівартість протягом усього строку експлуатації.

Саме тому перед покупкою промислового холодильного обладнання варто рахувати не тільки ціну установки, а повну економіку конкретного виробництва.

Ви можете зв’язатись з нами через соц. мережі

Наші нагороди та сертифікати: