Скільки коштує 1 година простою камери шокової заморозки

Frios UA 15 вересня 2026

Frios – українська компанія та виробник промислових камер шокової заморозки та холодильних систем для харчової промисловості. Ми проєктуємо та впроваджуємо енергоефективні рішення, адаптовані під реальні технологічні процеси виробництва. Холодильне обладнання Frios допомагає зберігати якість продукту, знижувати енергоспоживання та забезпечувати стабільну роботу підприємств у довгостроковій перспективі.

Зупинка камери шокової заморозки на промисловому підприємстві означає значно більше, ніж неробоче холодильне обладнання протягом 60 хвилин.

У цей час може продовжувати працювати виробництво, накопичуватися продукція, змінюватися графік персоналу та відвантажень. Якщо камера працює на межі своєї продуктивності, втрачений час доводиться компенсувати додатковими годинами роботи.

У результаті одна година простою може коштувати підприємству від кількох десятків до сотень тисяч гривень.

Точна сума залежить від продуктивності камери, вартості продукції, завантаження виробництва та можливості компенсувати зупинку.

З чого складається вартість простою

Втрати від зупинки камери не обмежуються кількістю продукції, яку не вдалося заморозити.

Підприємство може втрачати кошти через:

• недоотриману виробничу маржу;
• накопичення продукції перед камерою;
• порушення температурного режиму;
• втрату частини продукції;
• додаткову роботу персоналу;
• зміщення виробничого графіка;
• затримку відвантажень;
• підвищене навантаження на холодильну систему після запуску.

Для орієнтовного розрахунку можна використовувати таку формулу:

Вартість 1 години простою = втрачена маржа + втрати продукції + витрати на персонал + додаткові витрати на відновлення роботи.

Приклад 1: камера продуктивністю 500 кг на годину

Припустимо, камера заморожує 500 кг продукції за годину.

Середня вартість продукції становить 180 грн за кілограм.

За одну годину через камеру має пройти продукції на:

500 × 180 = 90 000 грн.

Якщо середня маржинальність виробництва становить 20–25%, маржинальна цінність цієї години складає:

18 000–22 500 грн.

Це ще не остаточна вартість простою.

Якщо камера завантажена на 100% і резервної продуктивності немає, 500 кг продукції залишаються у виробничому потоці. Їх потрібно заморозити пізніше.

Для цього підприємству доводиться продовжувати роботу, переносити частину виробництва або затримувати наступні партії.

Приклад 2: камера продуктивністю 1 000 кг на годину

Розглянемо виробництво, де камера заморожує 1 000 кг продукції за годину.

При середній вартості 200 грн за кілограм:

1 000 × 200 = 200 000 грн.

Саме на таку суму продукції припадає одна година роботи камери.

При маржинальності 20% виробнича маржа становить:

40 000 грн за годину.

Якщо додати витрати на персонал, перенесення графіка, можливі втрати продукції та відновлення нормального режиму роботи, одна година простою може коштувати:

50 000–100 000 грн.

На підприємствах із дорогою продукцією ця сума може бути ще вищою.

Найбільший ризик виникає, коли продукція вже готова

Критична ситуація виникає тоді, коли камера зупиняється посеред виробничого процесу.

Продукція вже виготовлена та очікує заморожування. Виробництво може продовжувати працювати, тому обсяг продукції перед камерою збільшується.

Припустимо, підприємство виробляє 1 000 кг продукції за годину.

Якщо камера зупинилася на 60 хвилин, перед нею накопичується до 1 000 кг продукції.

Навіть часткова втрата якості може створити додаткові витрати.

Наприклад, середня вартість продукції становить 180 грн за кілограм.

Якщо втрачено лише 2% партії:

1 000 × 2% = 20 кг.

Фінансові втрати:

20 × 180 = 3 600 грн.

При втраті 5%:

50 × 180 = 9 000 грн.

Це лише прямі втрати продукції. До них додається зниження продуктивності та витрати на компенсацію простою.

Після запуску обладнання працює з більшим навантаженням

Після аварійної зупинки камеру потрібно повернути до заданого температурного режиму.

Одночасно система повинна заморозити продукцію, яка накопичилася під час простою.

У цей момент холодильне обладнання може працювати з підвищеним навантаженням. Компресори довше працюють на високій продуктивності, а система отримує більше тепла від накопиченого продукту.

Тому витрати підприємства не закінчуються в момент запуску камери.

Після тривалої зупинки може знадобитися кілька годин, щоб повністю повернутися до нормального виробничого графіка.

Скільки може коштувати одна аварія

Припустимо, камера продуктивністю 1 000 кг на годину зупинилася на 4 години.

Маржинальна продуктивність становить 36 000 грн за годину.

Втрати за 4 години:

36 000 × 4 = 144 000 грн.

Додаткові витрати:

• ремонт обладнання: 20 000 грн;
• понаднормова робота персоналу: 10 000 грн;
• відновлення температурного режиму: 5 000 грн;
• втрати частини продукції: 10 000 грн.

Загальна сума:

близько 189 000 грн.

При цьому ремонт коштує лише близько 10% від загальних втрат.

Саме тому оцінювати аварію лише за вартістю заміни деталі неправильно.

Чому небезпечно економити на холодильному обладнанні

Під час запуску нового виробництва багато підприємств намагаються максимально скоротити початкові інвестиції.

Найчастіше економлять на:

• якості холодильного обладнання;
• інженерних розрахунках;
• системі автоматики;
• монтажі;
• сервісному обслуговуванні.

Окремо варто звернути увагу на вживане обладнання.

Б/в компресор або холодильний агрегат може коштувати значно дешевше нового. Але разом із нижчою ціною підприємство отримує обладнання з невідомим залишковим ресурсом.

Не завжди можна точно визначити:

• скільки годин відпрацював компресор;
• у яких режимах він експлуатувався;
• чи були перегріви та аварійні зупинки;
• наскільки регулярно проводилося обслуговування;
• які деталі вже наближаються до кінця свого ресурсу.

Обладнання може працювати нормально під час запуску, але несправність з’явиться через кілька місяців.

Одна аварія може знищити всю економію на старті

Припустимо, підприємство вирішило заощадити на холодильному обладнанні.

Різниця між новою системою та дешевшим варіантом становила кілька сотень тисяч гривень.

Через деякий час обладнання виходить з ладу, а камера зупиняється на 8 годин.

Якщо одна година простою коштує підприємству 50 000 грн:

50 000 × 8 = 400 000 грн.

До цієї суми потрібно додати:

• ремонт;
• запасні частини;
• роботу сервісних спеціалістів;
• можливі втрати продукції;
• витрати на компенсацію виробничого графіка.

У підсумку одна аварія може коштувати:

500 000–700 000 грн і більше.

Початкова економія швидко зникає.

Дешевше обладнання може споживати більше електроенергії

Вартість обладнання при купівлі є лише частиною загальних витрат.

Не менш важливе значення має енергоспоживання протягом усього терміну експлуатації.

Припустимо, через зношені компоненти, неправильний підбір або застарілу конструкцію холодильна система споживає на 15% більше електроенергії.

Річне споживання системи:

300 000 кВт·год.

Додаткове споживання:

300 000 × 15% = 45 000 кВт·год.

При вартості електроенергії 16 грн за кВт·год:

45 000 × 16 = 720 000 грн на рік.

Тобто економія на купівлі обладнання може перетворитися на постійні додаткові витрати під час експлуатації.

Важливий не лише виробник обладнання, а й сам розрахунок системи

Для камери шокової заморозки недостатньо просто купити компресор і випарник.

Обладнання має відповідати конкретному виробничому процесу.

Під час проєктування необхідно враховувати:

• вид продукції;
• її початкову температуру;
• масу партії;
• необхідний час заморожування;
• температуру в центрі продукту;
• теплове навантаження;
• повітрообмін;
• режим відтаювання;
• запас продуктивності.

Помилка в розрахунках може призвести до того, що камера буде працювати, але постійно перебуватиме на межі своїх можливостей.

У такому режимі зростають:

• споживання електроенергії;
• знос компресорів;
• кількість аварійних ситуацій;
• ризик незапланованого простою.

Тому холодильне обладнання для промислових камер заморозки варто купувати у виробника або постачальника, який має досвід роботи з промисловими холодильними системами.

Важливо, щоб компанія могла виконати розрахунок, підібрати обладнання, провести монтаж і запуск, а також забезпечити сервіс після введення системи в експлуатацію.

Скільки може коштувати одна година простою

Для різних підприємств сума буде відрізнятися.

Орієнтовно можна розраховувати на такі показники:

На кінцеву суму впливають вид продукції, її ціна, маржинальність, завантаження камери та тривалість аварії.

Отже, для промислового підприємства важливо рахувати не лише вартість холодильного обладнання, а й можливі витрати протягом усього періоду його експлуатації.

До ціни володіння входять:

вартість обладнання + електроенергія + сервіс + ремонти + запасні частини + втрати від простою.

Якщо одна година зупинки камери може коштувати десятки або сотні тисяч гривень, рішення заощадити на обладнанні потребує особливо уважного розрахунку.

Б/в або дешевше обладнання може бути вигідним лише за умови повної перевірки його технічного стану, ресурсу та можливості подальшого сервісу. В іншому випадку початкова економія може бути втрачена після першої серйозної аварії.

Надійне холодильне обладнання, правильно підібране під конкретне виробництво, допомагає не тільки забезпечити необхідну продуктивність.

Воно зменшує ризик ситуації, коли одна година простою обходиться підприємству дорожче, ніж різниця між дешевим і якісним рішенням.

Ви можете зв’язатись з нами через соц. мережі

Наші нагороди та сертифікати: